Курс граматики "Вступ до Лінгвокарти"
Середа, 17.10.2018, 06:34
| RSS
Уроки англійської мови з Іриною Опеченик
Головна Каталог статей
Меню сайту
Категорії розділу
Поради [11]
Ігри [4]
Граматичний і лексичиний мінімум для батьків [0]
Типові характеристики сприйняття дітьми світу [8]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Головна » Статті » На допомогу батькам » Поради

Допомогти дитині вивчити англійську мову - під силу турботливим батькам


Увага! Якщо Ви не розумієте англійської граматику - це не Ваша вина! Вам просто її незрозуміло пояснюють. Ознайомся з Візуальною граматикою і перестань учити правила! Заповни форму нижче і отримай більш детальну інформацію на свою поштову скриньку.
Допомогти дитині вивчити англійську мову – під силу турботливим батькам.
Скільки часу необхідно приділяти для виховання дітей - кожен з батьків вирішує сам, але усі без винятку твердять, що часу катастрофічно не вистачає. Як твердить Я. А. Коменський, основну роль у вихованні дітей відіграють саме батьки. І саме батькам часто не вистачає не тільки часу, але й  досвіду  і методичної підготовки. В своїх дітях батьки часто намагаються реалізувати свої мрії, забуваючи про особистісний розвиток малюка. Важливою функцією сімейного виховання є пробудження та підтримка в дітях прагнення навчатися. Результати досліджень  останніх років приголомшують. Виявилось, що одна і та ж інформація сприймається і засвоюється дітьми по різному в залежності від їхніх психологічних індивідуально-типологічних характеристик. І якщо перед вчителем в класі стоїть завдання застосування диференційованого підходу у навчанні  шляхом від¬бору змісту, рівня складності, форм, методів, засобів навчання, що відповідають особливостям учнів враховуючи такі психологічні особливості учнів як загальні навчальні здібності (рівень навченості з предмета, успішності в навчанні), спеціальні здібності учнів (художні, музичні та ін.), пізнавальні інтереси, психофізіологічні параметри: тип мислення, домінуючий тип сприйняття на-вчальної інформації, темперамент тощо, то батькам достатньо визначити домінуючі когнітивні здібності своєї дитини щоб організувати найбільш ефективне навчання і сприяти створенню внутрішньої мотивації в процесі навчання.
    
Американський вчений Говард Гарднер виділяє вісім домінуючих когнітивних здібностей дітей:
•    Вербально-лінгвістична
•    Логіко-математична
•    Візуально-просторова
•    Музично-ритмічна
•    Кінетична (тілесно-рухова)
•    Міжособистісна
•    Внутрішньо особистісна
•    Натуралістична

Вербально-лінгвістичний інтелект - це здатність ефективно застосовувати слова в усній (ведучий, оратор, політик, оповідач) або в письмовій формі (журналіст, драматург, поет, редактор). Учень, який володіє високим рівнем вербально-лінгвістичного інтелекту, любить читати, писати, розповідати історії та насолоджується грою у словесні ігри.

Логіко-математичний інтелект - це здатність використовувати індуктивний і дедуктивний умовиводи, вирішувати абстрактні проблеми та логічні головоломки, розуміти складні відносини взаємозалежних концепцій, ідей і речей, ставити запитання, експериментувати, підраховувати тощо. Даний інтелект також охоплює навички класифікування, прогнозування, виділення першорядної важливості, формулювання наукових гіпотез, а також розуміння причинно-наслідкових зв'язків. Такі навички критичного мислення передбачені майже всіма навчальними програмами.

Візуально-просторовий інтелект - інтелект, задіяний для розуміння картин та образів, передбачає здатність уявляти, машинально малювати, працювати над проектом дизайну тощо. Даний інтелект розвивається шляхом загострення сенсомоторного сприйняття. Художник, скульптор, архітектор, садівник, інженер - усі вони переносять свої уявні образи на створювані або змінювані ними предмети. Зорові сприйняття комбінуються з попередніми знаннями, досвідом, емоціями й образами, що дозволяє створювати нове бачення для інших. Учні з розвиненим візуальним інтелектом здатні тонко сприймати кольори, лінії, форми та взаємозв'язки, що існують між цими елементами.

Музичний інтелект - цьому інтелекту сприяє почуття звуку й емоційна здатність реагувати на нього. У міру того як учні розвивають свої знання про музику, вони розвивають основи даного інтелекту. Подальший його розвиток відбувається тоді, коли учні створюють більш складні й точні варіації музичних зразків, розвивають навички гри на музичних інструментах і просуваються до більш складних композицій. Даний тип представлений здатністю сприймати (подібно шанувальнику), розпізнавати (подібно музичному критику), трансформувати (подібно композитору) й виражати (подібно виконавцеві) музичні композиції.

Кінестатичний інтелект - свідомість усього тіла, дає можливість контролювати й інтерпретувати рух, танцювати, бігати, стрибати, торкатись, жестикулювати, керувати фізичними предметами, установлювати гармонію тіла й розуму. Даний інтелект містить у собі такі фізичні якості, як координація, баланс, спритність, сила, гнучкість, а також дотикальні здібності. Він властивий не тільки спортсменам, оскільки містить у собі навички, необхідні, наприклад, у роботі хірурга при проведенні складної хірургічної операції.

Міжособистісний інтелект - представлений здатністю швидко розпізнавати й оцінювати настрої, наміри, мотивації та почуття інших людей. Даний інтелект містить у собі сприйнятливість до виразу обличчя, до голосу й жестів, здатність розпізнавати безліч різних міжособистісних сигналів і вміння точно реагувати на ці сигнали з точки зору прагматики. Міжособистісний інтелект включає навички вербальної та невербальної комунікації, навички спільної роботи, уміння згладжувати конфліктні ситуації, уміння досягати консенсусу, здатність довіряти, поважати, керувати та мотивувати інших до досягнення взаємовигідної мети. Так, наприклад, на елементарному рівні даний тип інтелекту спостерігається в тих дітей, які реагують на настрої оточуючих. Більш комплексні міжособистісні навички представлені здатністю розпізнавати й інтерпретувати приховані наміри інших.

Внутрішньообистісний інтелект - представлений здатністю чітко сприймати себе (бачити власні переваги та недоліки), свідомо помічати внутрішній настрій, наміри, мотивації, темперамент і бажання; здатністю самодисципліни, саморозуміння й самооцінки. Людина, яка має даний тип інтелекту, почуває себе краще, якщо має можливість обмірковувати дії й учинки та робити самооцінку. Потреба в самоаналізі робить даний тип інтелекту найбільш особистим. За словами Гарднера, «внутрішньоособистісний інтелект означає здатність відрізняти почуття задоволення від почуття болю і, ґрунтуючись на цьому розходженні, або далі захоплюватися ситуацією, або виходити з неї».

Натуралістичний інтелект - передбачає здатність навчатися за допомогою природи. Такі учні одержують задоволення від дій, пов'язаних із природою, наприклад, спостереження за птахами, колекціонування метеликів і комах, дослідження дерев або догляду за тваринами. Вони також люблять ходити в гори, у походи. Їм подобається вивчати екологію, природу, рослини і тварин. Для них важливо, щоб навчання проходило на відкритому просторі.

Допомогти дитины вчитися У чому ж полягає вплив сім‘ї і школи на успішне навчання дитини? Можна сказати так: школа дає дитині наукові знання і виховує свідоме ставлення до дійсності. Родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує вміння співчувати іншій людині, відчувати її стан. Для гармонійного розвитку особистості необхідно те й інше.
Шкільна успішність є важливим критерієм оцінки дитини як особистості з боку дорослих та однолітків. Ставлення до себе як до учня у значній мірі визначається сімейними цінностями. У дитини на перший план виходять ті її якості, які найбільше турбують її батьків—підтримка престижу (вдома задаються питання: "А хто ще отримав відмінну оцінку?”), слухняність ("Тебе сьогодні не карали?”) тощо.

Батьки задають і вихідний рівень прагнень дитини—те, на що вона претендує у навчальній діяльності та стосунках. Діти з високим рівнем прагнень, підвищеною самооцінкою та престижною мотивацією розраховують лише на успіх. Їхні уявлення про майбутнє такі ж оптимістичні.

Діти з низьким рівнем прагнень та низькою самооцінкою не претендують на багато ані в майбутньому, ані в теперішньому. Вони не ставлять перед собою високі цілі та постійно сумніваються у своїх можливостях, швидко упокорюються тому рівню успішності, який виникає на початку навчання.

Особистісною особливістю у дітей може стати тривожність. Висока тривожність набуває стійкості при постійному незадоволенні з боку батьків. Якщо тимчасові труднощі, які переживає дитина, роздратовують дорослих, виникає тривожність страх зробити щось погано, неправильно. Той же результат досягається в ситуації, коли дитина навчається досить успішно, але батьки чекають на більше та пред‘являють високі, нереальні вимоги.

Через зростання тривожності та пов‘язану з нею низьку самооцінку знижуються навчальні досягнення, закріплюється неуспіх. Невпевненість у собі призводить до ряду інших особливостей—бажанню бездумно дотримувати вказівки дорослого, діяти лише за зразками та шаблонами, остраху виявити ініціативу, формальному засвоєнню знань та способів дій.

Дорослі, незадоволені спадаючою продуктивністю навчальної роботи дитини, все більше й більше зосереджуються на цих питаннях у спілкуванні з нею, що підсилює емоційний дискомфорт. Виникає замкнене коло: несприятливі особистісні особливості дитини відображаються на її навчальній діяльності, низька результативність діяльності викликає відповідну реакцію оточуючих, а ця негативна реакція в свою чергу, підсилює особливості дитини, які виникли. Розірвати це коло можна, змінивши установки та оцінки батьків. Не караючи дитину за окремі недоліки, знижують рівень її тривожності та цим сприяють успішному виконанню навчальних завдань.

І батьки і школа завжди можуть знайти можливість для формування пізнавального інтересу у школярів. Перш за все треба створити позитивне ставлення до діяльності, розкрити її смисл, потім залучити дітей у розв‘язання практичних та пізнавальних завдань; в ході роботи необхідно підкреслювати досягнення дітей, підбадьорювати їх та підтримувати їх інтерес постановкою все нових і нових завдань та питань.

Якщо батьки виявляють, що їхні діти не цікавляться навчанням та навчальними предметами, то спершу треба з‘ясувати, чим іншим цікавиться їх син чи донька. Це важливо знати, щоб виховувати пізнавальні інтереси на основі вже наявних та запобігти нерівномірному розвитку інтересів.

Перед кожною людиною, яка починає вивчати іноземну мову, неодмінно встає питання: навіщо мені потрібно вивчити чужу мову? Якою б не була ваша мотивація, яка змушує вас розпочати вивчення іноземної, вона повинна мати місце. Без мотивації ви не зможете подолати труднощів, що неодмінно виникають у будь-якому освітньому процесі. Ви маєте чітко усвідомити й сказати собі, навіщо вам потрібно вивчати мову. Краще навіть записати це положення на папері разом з тими успіхами, які ви маєте намір досягти. Це не дозволить вам припинити заняття на півшляху. З мотивацією дорослої людини усе більш-менш зрозуміло.

Зовсім інша справа з мотивацією дитини. Причому дитина в нашому розумінні – це не тільки малеча і навіть не тільки дошкільник. Це й підліток, що вибирає собі майбутню спеціальність, і навіть абітурієнт, для якого обов'язкове знання англійської мови начебто б очевидно.
На жаль або на щастя, дітей не можна змусити або переконати вчитися, залучаючи в якості причин мотивацію дорослих. Їм незрозуміла фраза «зі знанням англійської мови в майбутньому в тебе не буде проблем». Найчастіше не працюють навіть обіцянки батьків типу «одержиш відмінну оцінку у чверті з англійської, куплю тобі комп'ютер». Тому що дитина в силу своїх вікових особливостей просто не може себе змусити вчити те, що їй нецікаво. До того ж найчастіше вона знає, що комп'ютер їй однаково куплять, хоча б за те, що батьки її безмежно люблять і хочуть зробити своєму улюбленому чаду усе більше приємності.
Отже, мотивація примушенням, угодами, висуванням розумних причин, які дорослим здаються очевидними, для дітей не працює. Що ж залишається? Тільки одне – інтерес. Дітям має бути цікавий процес навчання. Не майбутній результат, а саме процес. Різним дітям можна прищепити цей інтерес по-різному. Як дорослі разюче відрізняються між собою за характером й поведінкою, так і дітям цікаві різні речі. Батьки краще знають своїх дітей. Одним подобаються активні ігри, інші люблять читання, треті не можуть жити без спілкування. Створіть дитині комфортну їм атмосферу, у якій буде неодмінно присутня іноземна мова, ― і ви побачите, як швидко вона в таких умовах навчиться читати, засвоїть чужі слова, фрази і основні правила граматики.
Категорія: Поради | Додав: Anne (17.01.2012)

Переглядів: 2135 | Коментарі: 2 | Теги: | Рейтинг: 2.0/1

Всього коментарів: 2

1  
respect Дякую за цікаву інформацію,дуже корисна, особливо зараз, обовязково використаю у своїй роботі. Дуже хотілося б детальнішого опису різних видів дитячих ігор, я сподіваюсь на нову публікацію.

2  
Дякую!



Пошук
Що необхідно, щоб вивчити
англійську мову



Мій досвід вивчення
англійської мови


Як вивчити англійську мову
за допомогою моделювання

Copyright MyCorp © IrishkaStar
Яндекс.Метрика
Створити безкоштовний сайт на uCoz